У попередній картці ми для простоти уявляли, що черга одна. Насправді їх дві. Питання не в тому, чим вони відрізняються. Питання в тому, чому однієї виявилось недостатньо. TypeScript — чому Promise випереджає setTimeout(0) Перше питання, яке виникає майже в усіх: чому Promise виконався раніше за setTimeout(0)? Адже таймер теж уже готовий. 💡 JavaScript розділяє задачі […]
(Для простоти поки що вважатимемо, що черга одна. У наступній лекції побачимо, що насправді їх дві.) Event loop — не частина V8. Це поширена помилка. Event loop у Node.js реалізований бібліотекою libuv (C-бібліотека для асинхронного I/O), не самим JS-рушієм. V8 відповідає за виконання JavaScript, тримає call stack і обробляє microtask queue (продовження після await, .then()). […]
await — не окрема команда “почекай”. Спрощено це можна уявити як синтаксис, що бере весь код нижче і “прикріплює” його як callback до Promise через .then(): TypeScript — те що ти пишеш vs те, у що це ментально перетворюється Де саме проходить межа callback: до найближчого наступного await, а якщо його немає — до кінця […]
Твій тест і браузер — це два окремі процеси. Тест виконується в Node.js, браузер (Chromium/Firefox/WebKit) — окрема програма зі своєю пам’яттю. Вони спілкуються через протокол обміну повідомленнями — у Chromium це CDP (Chrome DevTools Protocol) поверх WebSocket, той самий протокол, яким користується сама вкладка DevTools. Кожна команда, яку Playwright шле браузеру — click, goto, textContent […]
await — не окрема команда “почекай”. Спрощено це можна уявити як синтаксис, що бере весь код нижче і “прикріплює” його як callback до Promise через .then(): TypeScript — те що ти пишеш vs те, у що це ментально перетворюється Де саме проходить межа callback: до найближчого наступного await, а якщо його немає — до кінця […]
Callback — це функція яку ти передаєш іншій функції, але сам не викликаєш. Той хто отримав твою функцію — вирішує коли її викликати. Подивимось на конкретний приклад з Playwright: Тут є дві функції: page.route() — це метод Playwright, він знає як слідкувати за мережевими запитами. І route => { … } — це твоя функція. […]
Асинхронність у Cypress та Playwright реалізована абсолютно по-різному, і це одна з головних концептуальних відмінностей між цими фреймворками. 1. Cypress: Ланцюжки команд та власна черга (Cypress Queue) Код у Cypress виглядає синхронним, але насправді він використовує ланцюжки команд (Command Chaining) та внутрішню чергу виконання. JavaScript 2. Playwright: Нативний асинхронний JavaScript (async/await) Playwright повністю побудований на […]
Ми вже знаємо що таке Node.js, WebSocket, ієрархія браузера і fixtures. Час написати перший реальний тест — і ти побачиш як всі ці концепти з’єднуються разом. Базовий тест складається з трьох частин: імпорт test і expect з Playwright, оголошення тесту через функцію test() з назвою і async функцією, і деструктуризація fixtures { page } — […]
“Fixture” — це офіційний термін у Playwright, не метафора. Слово прийшло з будівництва і спорту — це щось “зафіксоване”, підготовлене заздалегідь і готове до використання. У тестуванні fixture — це будь-який ресурс, який фреймворк готує для тебе до запуску тесту і прибирає після. Саме тому page, browser, context — це фікстури: ти їх не створюєш […]
В Cypress та Playwright термін «фікстура» (fixture) використовується в різному контексті та вирішує різні завдання, хоча обидва інструменти призначені для автоматизації тестування. 1. Фікстури в Cypress У Cypress під fixture розуміють статичні тестові дані (зазвичай у форматі JSON, TXT або зображень), які зберігаються в папці cypress/fixtures. 2. Фікстури в Playwright У Playwright під fixture розуміють […]
© <it/>Praktik 2026. Powered by WordPress